В Україні змінили систему профосвіти, яка діяла майже 30 років
Верховна Рада оновила закон про професійну освіту.
Парламент України ухвалив закон, який реформує систему професійної освіти з урахуванням сучасних реалій ринку праці та технологічного розвитку. Новий документ прийшов на зміну закону 1998 року та узгоджений з базовим законом "Про освіту" 2017 року.
Старий закон майже три десятиліття не оновлювався і перестав відображати зміни в економіці та освітній системі. За цей час відбулися значні зрушення: заклади профосвіти перейшли з державної в комунальну власність, змінилися підходи до фінансування, а також структура самого ринку праці.
Крім того, законопроєкт враховує сучасні глобальні тенденції - цифровізацію, роботизацію та перехід до "зеленої" економіки. До нього включено положення про розвиток неформальної та інформальної освіти, що має підвищити гнучкість системи та конкурентоспроможність випускників.
Позиція уряду
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко наголосила, що закон є частиною європейської інтеграції України та відкриває доступ до фінансування ЄС у розмірі близько 390 млн євро.
За її словами, ключові новації стосуються фінансової та управлінської автономії фахових коледжів, оновлення навчальних програм у партнерстві з бізнесом та запровадження незалежного оцінювання кваліфікацій. Це дасть змогу випускати фахівців, максимально затребуваних на ринку праці.
Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури - нові майстерні та лабораторії, реконструкцію гуртожитків і навчальних корпусів, - додала Свириденко.
Основні положення закону
Документ передбачає цілий комплекс змін:
-
нові засади державної політики у сфері профосвіти;
-
підвищення престижу та доступності профосвіти для будь-якого віку;
-
впровадження системи "навчання протягом життя";
-
нові механізми фінансування та автономії коледжів;
-
з 2027 року - запуск трирічної профільної середньої освіти;
-
розширення співпраці закладів освіти з роботодавцями;
-
визнання компетентностей, отриманих під час формального та неформального навчання;
-
оновлений порядок призначення керівників і створення наглядових рад за участю бізнесу.
Закон також містить 20 перехідних положень і вносить зміни до 33 чинних законів і кодексів, що свідчить про комплексний характер реформи.
Наслідки та перспективи
Впровадження нової системи потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, проте в перспективі має розв'язати ключові проблеми профосвіти: брак кадрів, застарілу інфраструктуру та низький престиж професії.
Експерти вважають, що закон наблизить українську модель професійної освіти до європейської та дасть змогу готувати фахівців, які відповідають сучасним викликам економіки. ейської інтеграції України та відкриває доступ до фінансування ЄС у розмірі близько 390 млн євро.
За її словами, ключові новації стосуються фінансової та управлінської автономії фахових коледжів, оновлення навчальних програм у партнерстві з бізнесом та запровадження незалежного оцінювання кваліфікацій. Це дасть змогу випускати фахівців, максимально затребуваних на ринку праці.
Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури - нові майстерні та лабораторії, реконструкцію гуртожитків і навчальних корпусів, - додала Свириденко.
Основні положення закону
Документ передбачає цілий комплекс змін:
-
нові засади державної політики у сфері профосвіти;
-
підвищення престижу та доступності профосвіти для будь-якого віку;
-
впровадження системи "навчання протягом життя";
-
нові механізми фінансування та автономії коледжів;
-
з 2027 року - запуск трирічної профільної середньої освіти;
-
розширення співпраці закладів освіти з роботодавцями;
-
визнання компетентностей, отриманих під час формального та неформального навчання;
-
оновлений порядок призначення керівників і створення наглядових рад за участю бізнесу.
Закон також містить 20 перехідних положень і вносить зміни до 33 чинних законів і кодексів, що свідчить про комплексний характер реформи.
Наслідки та перспективи
Впровадження нової системи потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, проте в перспективі має розв'язати ключові проблеми профосвіти: брак кадрів, застарілу інфраструктуру та низький престиж професії.
Експерти вважають, що закон наблизить українську модель професійної освіти до європейської та дасть змогу готувати фахівців, які відповідають сучасним викликам економіки.
За матеріалами преси