Конкурентоспроможність Європи — це інвестиції в людей. Чому це принципово важливо для України
В.Шилов (ФПУ)
- Напередодні неформальної зустрічі лідерів ЄС 12 лютого в Бельгії Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) закликала глав держав і урядів зробити ставку на інвестиції в працівників як основу конкурентоспроможності Європи.
Для України — держави-кандидата на вступ до ЄС — ця дискусія має не абстрактне, а безпосереднє стратегічне значення.
Сьогодні в Європейському Союзі фактично вирішується питання: чи буде нова економічна модель ЄС базуватися на високих стандартах праці, інвестиціях і соціальному діалозі, чи ж конкурентоспроможність намагатимуться будувати через дерегуляцію та зниження гарантій для працівників.
Україна не повинна стати полем для соціального демпінгу
В умовах війни, масштабної реконструкції та структурної трансформації економіки Україна потребує саме інвестиційної моделі розвитку. Відбудова країни неможлива без:
- створення якісних робочих місць;
- гідної оплати праці;
- гарантій безпеки та стабільності зайнятості;
- сильного соціального діалогу.
Будь-які підходи, які передбачають послаблення трудового законодавства в ім’я «гнучкості» або «конкурентоспроможності», несуть для України особливі ризики. В умовах війни та економічної нестабільності дерегуляція може перетворитися на механізм зниження стандартів і соціального захисту.
Україна не повинна інтегруватися в ЄС як простір дешевої робочої сили або слабших гарантій. Навпаки, європейська інтеграція має означати підвищення стандартів і поступове наближення до соціальної моделі ЄС.
«Режим 28-ї компанії»: небезпечний сигнал для країн-кандидатів
Особливе занепокоєння викликають ініціативи на кшталт так званого «режиму 28-ї компанії», які можуть дозволити компаніям обходити національне трудове законодавство та застосовувати нижчі стандарти.
Для країн із перехідною економікою це означає ризик формування паралельного правового простору, де соціальні гарантії можуть бути мінімізовані під приводом підвищення конкурентоспроможності.
Для України це неприйнятний сценарій. Відбудова економіки повинна спиратися на високі стандарти праці, колективні договори та повагу до прав працівників, а не на їх звуження.
Відбудова України — частина нової промислової політики Європи
ЄКП наполягає на формуванні європейської промислової політики, орієнтованої на місію, яка:
- інвестує в стратегічні сектори;
- зміцнює ланцюги постачання;
- підтримує зелену та цифрову трансформацію;
- створює якісні робочі місця, охоплені колективними договорами.
Для України це означає можливість інтегруватися в європейські промислові та інфраструктурні проєкти не як периферія, а як повноцінний партнер. Але за однієї умови — якщо економічна інтеграція супроводжуватиметься соціальними умовностями та повагою до трудових прав.
Федерація профспілок України послідовно виступає за те, щоб:
- відбудова здійснювалася з дотриманням стандартів гідної праці;
- міжнародна фінансова допомога супроводжувалася соціальними гарантіями;
- соціальний діалог був невід’ємною частиною економічної політики;
- колективні переговори залишалися ключовим інструментом забезпечення справедливої оплати праці.
Конкурентоспроможність — це не зниження стандартів
Генеральний секретар ЄКП Естер Лінч справедливо наголошує: дерегуляція не є планом підвищення конкурентоспроможності. Скорочення прав працівників і громадських послуг робить економіку слабшою, а не сильнішою.
Для України цей висновок особливо актуальний. Дефіцит робочої сили, міграційні виклики, потреба у кваліфікованих кадрах для відбудови — все це вимагає підвищення якості робочих місць, а не їх здешевлення.
Європейська інтеграція України має означати інтеграцію в соціальну Європу — Європу високих стандартів, сильного соціального діалогу та поваги до праці.
Саме така модель відповідає інтересам українських працівників і є запорукою довгострокової економічної стійкості та відновлення держави.