Який єдиний ринок ми будуємо? Чому «EU Inc» може змінити правила гри для працівників

Василь Шилов, керівник департаменту міжнародних зв’язків ФПУ

Дискусія про майбутнє єдиного ринку ЄС дедалі частіше зводиться до слова «конкурентоспроможність». Але ключове питання звучить інакше: конкурентоспроможність для кого і за рахунок чого? Чи йдеться про інвестиції у виробництво, технології та якісні робочі місця — чи про спрощення правил через послаблення соціальних стандартів?

Сьогодні в центрі цієї дискусії — ініціатива так званого «EU Inc», або 28-го корпоративного режиму, яку опрацьовує European Commission. За попередньою інформацією, йдеться про створення наднаціональної правової форми компанії, що діятиме паралельно з національними формами в державах-членах ЄС.

Чому це викликає занепокоєння профспілок?

Проблема не в самій ідеї уніфікації корпоративних правил. Питання в тому, які норми стануть «базовими», а які — факультативними.

За повідомленнями, новий режим може дозволити компаніям:

  • мінімізувати застосування національного трудового законодавства;
  • уникати дії колективних договорів;
  • обмежувати участь працівників у наглядових або адміністративних органах;
  • запроваджувати альтернативні форми винагороди, зокрема опціони на акції, замість стабільної заробітної плати.

Якщо це підтвердиться, йтиметься не про технічне спрощення, а про зміну балансу між економічними свободами та соціальними правами.Саме тому European Trade Union Confederation вже висловила занепокоєння через брак прозорості навколо ініціативи та наголосила: єдиний ринок не може будуватися на підриві трудових прав.

Ризик «гонки на дно»

Запровадження 28-го режиму може створити паралельний корпоративний простір, у якому компанії отримають можливість «обирати правила». Це відкриває шлях до регуляторної конкуренції між юрисдикціями — коли виграє той, хто пропонує менше зобов’язань.

Для працівників це означає:

  • ослаблення системи галузевих колективних договорів;
  • нерівність умов праці між компаніями однієї галузі;
  • тиск на зниження соціальних стандартів.

Особливо небезпечним є можливе обмеження прав працівників на участь в управлінні компаніями. Європейська модель соціального ринку базується на діалозі та співуправлінні. Її демонтаж означатиме рух до більш дерегульованої моделі капіталізму.

Геополітичний і економічний контекст

Ініціатива з’являється в період глобальної нестабільності, торговельних конфліктів і перегляду індустріальних стратегій. Європа шукає відповіді на виклики з боку США та Китаю, намагається зміцнити власну промислову базу та забезпечити стратегічну автономію.

Але стратегія «Made in Europe» не може зводитися до зниження стандартів праці. Справжня конкурентоспроможність — це інвестиції в якісні робочі місця, інновації та соціальну згуртованість.

Чому це важливо для України

Україна гармонізує своє законодавство з acquis ЄС і декларує відданість європейській соціальній моделі. Водночас у процесі відбудови країни зростатиме роль міжнародного капіталу та спеціальних режимів для інвесторів.

Якщо на рівні ЄС буде закладено можливість обходу соціальних стандартів через нові корпоративні форми, це створить небезпечний прецедент і для країн-кандидатів. Питання полягає не лише в юридичній техніці, а в тому, яку модель розвитку ми обираємо: соціально орієнтовану чи дерегульовану.

Позиція профспілок

Для профспілкового руху принципові «червоні лінії» очевидні:

  • обов’язковість застосування національного трудового законодавства;
  • повна дія колективних договорів;
  • гарантії представництва працівників в органах управління;
  • соціальна умовність доступу до публічного фінансування та фондів ЄС.

Єдиний ринок має працювати для людей праці, а не створювати нові лазівки в системі прав. Конкурентоспроможність і соціальна справедливість не є взаємовиключними — навпаки, довгостроковий розвиток можливий лише там, де економічна політика поєднується з гідною працею.

Сьогодні дискусія про «EU Inc» — це тест на те, чи залишиться Європа простором соціального партнерства, чи рухатиметься до моделі, де гнучкість означає послаблення гарантій. І в цій дискусії голос профспілок має бути чітким і послідовним.