Kриза трудових прав у Європі: сигнал для ЄС і важливий урок для України
Василь Шилов, заступник голови Профспілки соціальної сфери України
Європейський профспілковий рух б’є на сполох. Опублікований Міжнародною конфедерацією профспілок (МКП) Глобальний індекс прав трудящих 2026 року зафіксував найгірший стан дотримання трудових прав у Європі за весь час проведення дослідження.
Висновки доповіді руйнують поширений міф про те, що європейська соціальна модель є незмінною та гарантованою. Навіть у країнах із розвиненими демократичними інститутами права працівників дедалі частіше опиняються під тиском, а механізми соціального діалогу та колективних переговорів послаблюються.
За даними Індексу, у 73% європейських країн зафіксовано порушення права на страйк, тоді як у 2019 році цей показник становив 68%. Порушення права на колективні переговори виявлено у 56% країн проти 50% сім років тому. Таким чином, тенденція до звуження профспілкових прав не лише не припинилася, а й продовжує набирати обертів.
Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) розглядає ці результати як серйозне попередження для інституцій Європейського Союзу. Саме тому профспілки вимагають, щоб підготовка нового Закону про якісні робочі місця (Quality Jobs Act) стала не формальною законодавчою вправою, а справжнім поворотним моментом у соціальній політиці ЄС.
Позиція профспілок є чіткою: економічна конкурентоспроможність не може будуватися за рахунок погіршення умов праці, стримування заробітних плат чи обмеження права працівників на представництво своїх інтересів. Навпаки, досвід останніх років свідчить, що країни та компанії з розвиненими системами колективних переговорів демонструють вищий рівень продуктивності, кращу якість робочих місць та більшу соціальну стабільність.
Одним із ключових напрямів змін ЄКП називає реформування системи державних закупівель. Щороку через механізми публічних контрактів у Європейському Союзі розподіляється близько двох трильйонів євро коштів платників податків. Профспілки наполягають: доступ до цих ресурсів повинні отримувати лише ті компанії, які поважають права працівників, дотримуються колективних договорів та ведуть конструктивний соціальний діалог.
Фактично йдеться про запровадження принципу соціальної умовності державних коштів: публічні гроші не повинні підтримувати роботодавців, які порушують трудові права або перешкоджають діяльності профспілок.
Не менш важливим завданням залишається реалізація Директиви про адекватну мінімальну заробітну плату, яка передбачає розширення охоплення працівників колективними переговорами до рівня не менше 80 відсотків. Саме колективні переговори сьогодні розглядаються в ЄС як один із найефективніших інструментів боротьби з бідністю серед працюючих та соціальною нерівністю.
Генеральний секретар ЄКП Естер Лінч справедливо наголошує, що ослаблення колективних переговорів є проблемою не лише для працівників, а й для економіки в цілому. Коли працівники втрачають можливість впливати на умови праці та розподіл результатів економічного зростання, це призводить до скорочення інвестицій у професійне навчання, зниження продуктивності та поглиблення соціальної нерівності.
Для України ця дискусія має особливе значення.
На шляху до членства в Європейському Союзі наша держава проходить процес адаптації законодавства до європейських норм і стандартів. Водночас сучасна європейська практика показує, що євроінтеграція — це не лише гармонізація економічних правил чи відкриття ринків. Це також забезпечення ефективного соціального діалогу, повага до свободи об'єднання, розвиток колективно-договірного регулювання та реальне залучення соціальних партнерів до формування державної політики.
Сьогодні, коли Україна відбудовує економіку в умовах війни та готується до післявоєнного відновлення, особливо важливо врахувати уроки європейського досвіду. Відновлення країни має базуватися не на моделі дешевої робочої сили, а на принципах гідної праці, справедливої оплати, безпечних умов праці та сильних інститутах соціального діалогу.
Саме тому питання захисту профспілкових прав і розвитку колективних переговорів повинні розглядатися не як вузькогалузева проблема, а як складова європейського вибору України. Адже якісні робочі місця, соціальна справедливість і конкурентоспроможна економіка є взаємопов’язаними елементами сучасної європейської моделі розвитку.
Оприлюднений МКП Індекс прав трудящих вкотре нагадує: навіть у країнах із розвиненими демократіями трудові права потребують постійного захисту. Для України це не лише попередження, а й можливість сформувати таку модель відновлення та розвитку, у центрі якої перебуватиме людина праці.