ВІН БУВ СПРАВЖНІМ ЛІДЕРОМ
ПАМ’ЯТІ В.М.ТКАЧЕНКА
На 88-му році життя відійшов у вічність ветеран профспілкового руху Василь Михайлович Ткаченко. Понад півтора десятиліття (1989-2005 рр.) він очолював Дніпропетровське обласне об’єднання профспілок, чимало зробивши для його зміцнення, перебудови і вдосконалення профспілкової діяльності в нових умовах, розвитку соціального діалогу.
Майже все життя В.М.Ткаченка було пов’язане з профспілками. Сам він пройшов велику виробничу школу – робітник очисного забою, гірничий майстер шахти «Родинська» на Донеччині, слюсар, майстер, начальник дільниці Дніпропетровського шинного заводу – і тому добре знав, що турбує людину праці. На «Дніпрошині» обирався заступником, головою профспілкового комітету, а потім протягом п’яти років очолював обком профспілки робітників хімічної та нафтохімічної промисловості.
Високі ділові і особисті якості Василя Михайловича, його вміння працювати з людьми ще більше розкрилися під час роботи секретарем обласної ради профспілок у дуже непрості 1980-ті роки, а потім і у 1990-ті вже на посаді очільника облпрофоб’єднання, коли профспілки почали відновлювати свої головні первинні функції по захисту прав та інтересів трудящих.
В.М.Ткаченко був справжнім лідером, провідником нових ідей і підходів. Саме за його ініціативи 1991 р. дніпропетровські профспілки, тоді ще в Союзі, першими в Україні уклали регіональну (територіальну) угоду з облвиконкомом, котра діє й понині і стала тією базою, на основі якої в області почала розвиватися система цивілізованого соціального діалогу між владою, профспілками і роботодавцями. Багато років був членом президії Федерації профспілок України, брав участь у міжнародному профспілковому русі.
Велику увагу В.М.Ткаченко приділяв і громадській роботі. Він обирався депутатом Кіровської райради, а потім депутатом обласної Ради трьох скликань від сільського Петриківського району. Відзначений високими державними і профспілковими нагородами.
Всі, хто працював з Василем Михайловичем, відзначали не тільки його лідерські якості. Для багатьох профспілковців (особливо – молодих) ця мудра і чуйна людина була не тільки вимогливим керівником, а й добрим вчителем і наставником, яка допомогла зростанню цілої плеяди відомих профспілкових працівників.
Пам’ять про Василя Михайловича Ткаченка назавжди збережеться в наших серцях.
Президія Обласного об’єднання профспілок, колеги по роботі висловлюють глибоке співчуття рідним і близьким покійного.
