Проти лібералізації трудового законодавства
Чому ПМГУ виступає проти лібералізації трудового законодавства? Тому що та лібералізація, яка провадиться сьогодні в Україні, шкодить людям праці. Ідеологи неоліберального шляху пропонують звести регуляторні функції держави до мінімуму, зокрема – вилучити з трудового законодавства більшість конкретних гарантій і перевести трудові відносини на договірні рейки. В теорії це дозволяє розширити права і свободи громадян, але на практиці йде на користь одній стороні трудових відносин – роботодавцям, працівники ж від того в більшості втрачають.
У стосунках між роботодавцем і працівником є природний дисбаланс влади. Позиція роботодавця завжди сильніша, оскільки саме він вибудовує структуру, складовою якої стає працівник. Він визначає умови праці та її оплати, і завдяки більшим фінансовими ресурсами може легко захистити свої інтереси у випадку конфлікту. Працівник, особливо на тлі високого рівня безробіття, – у слабшій позиції. Відстояти свої інтереси у конфлікті йому значно важче – тим більше в умовах слабкої судової системи. Якщо прибрати з рівняння профспілки та їхнє право на дії від імені працівників у стосунках з роботодавцем, то вибір працівника взагалі зводиться лише до трьох варіантів: «погоджуватися на те, що пропонує роботодавець і отримувати хоч якусь зарплатню», «не погоджуватися і залишатися без засобів до існування» або (що зараз дуже популярно) поповнювати лави виїжджаючих за кордон.
Цей дисбаланс у трудових відносинах мають компенсувати забезпечені державою конкретні гарантії захисту прав працівника, закріплені у трудовому законодавстві, а також робота потужної та неупередженої державної інспекції праці.
За матеріалами ПМГУ
