Уряд затвердив концепцію Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки, яка передбачає реалізацію реформи децентралізації, осучаснення змісту та якості освіти, розвиток партнерства, а також популяризацію професійної освіти.
Верховною Радою України 18 листопада 2021 року прийнято за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України)», реєстр. № 3663 від 15.06.2020р. (поданий народним депутатом України Папієвим М.М.), який викликав чисельні звернення до різних державних органів про його відхилення.
СПО об’єднань профспілок також не підтримано цей законопроєкт, оскільки він суперечить низці законодавчих актів та руйнує існуючу систему соціального страхування.
Профспілки області велику увагу приділяють збереженню та розвитку трудового потенціалу Дніпропетровщини, підтримці закладів професійно-технічної освіти. Разом з Федерацією організацій роботодавців облпрофоб’єднання, зокрема, бере активну участь у реалізації українсько-німецького Проєкту з розвитку в регіоні соіального діалогу, складовою частиною якого є заходи з вдосконалення системи середньої профтехосвіти та підвищення престижу робітничих професій, що в певній мірі впливає і на скорочення трудової міграції.
На Дніпропетровщині відбулися звітно-виборні збори первинної профспілкової організації ДУ «Інститут зернових культур НААН України
Ситуація, яка виникла через різке зростання вартості енергоносіїв, продовжує загострюватися. Це відчувають всі – і виробничники, і всі верстви населення.
6 грудня відбулась робоча зустріч директора Дніпропетровського обласного центру зайнятості Вікторії Кузнецової та її заступника – Валерія Дудника з головою Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Віталієм Дубілем та головою обласної профспілкової організації працівників державних установ Зінаїдою Бедринець.
Відомо, що Дніпропетровщина зі своїм великим промисловим потенціалом є одним з головних локомотивів української економіки. Але велика енергоємність більшості виробництв ставить їх у залежність від енергоносіїв. Насамперед це стосується металургів, хіміків, харчовиків та інших.