Дніпропетровське обласне об'єднання профспілок

ЧЕСНО СЛУЖИЛИ ЛЮДЯМ

До 120-річчя профспілок Дніпропетровщини. Пам’ять.

 … У старих фото є чарівна властивість переносити нас у минуле, згадувати про давні події та людей, яких вже немає з нами…

         На цих знімках зображені наші колеги, які багато років вірно служили профспілковій справі і залишили по собі добру пам’ять. На першому фото – двоє знаних колишніх керівників відділів організаційної роботи Євгеній Дмитрович Кучеров (облпрофоб’єднання) та В’ячеслав Дмитрович Аністрат (ЦК профспілки металургів і гірників України). На другому фото (зліва направо) – секретар (заступник)голови обласної ради профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості Валентина Олексіївна Іхненко, багаторічний заввідділом культурно-масової роботи облпрофоб’єднання Вадим Павлович Обуховський, голова профкому Дніпропетровського лакофарбового заводу Любов Федорівна Хурс, секретар (заступник) голови Криворізького міськкому профспілки металургів і гірників Віктор Миколайович Кліопа (фото 2001 р., зроблене під час науково-практичної конференції у Будинку профспілок).

 Дніпропетровське обласне об’єднання профспілок завжди приділяло велику увагу підвищенню ролі профспілок в суспільстві і трудовій сфері, роботі з кадрами, зміцненню профспілкової єдності та розвитку інформаційної складової. До цих питань долучались не тільки профспілкові працівники, але й науковці, соціологи, журналісти. З цією метою регулярно проводились науково-практичні конференції, семінари та інші заходи, де обговорювались актуальні проблеми сьогодення та завдання профспілок з їх вирішення.

        Так, у червні 2001 р., в період загострення ситуації в суспільстві і в сфері соціально-трудових відносин (наступ з усіх боків на права профспілок, гострі конфлікти на підприємствах, значні борги по зарплаті), президія облпрофоб’єднання виступила ініціатором проведення обласної науково-практичної конференції «Профспілки, солідарність, справедливість. Актуальні проблеми єдності та взаємодії». ЇЇ організаторами та учасниками й були всі зображені на цих фото.

        Головна роль, звичайно, належала тут голові облпрофцентру Василю Михайловичу Ткаченку та його заступникам – Георгію Степановичу Склярову та Віталію Петровичу Дубілю (він і виступав з основною доповіддю). А от справжнім «мотором» цього заходу був саме заворг – Є.Д.Кучеров, який очолював цей напрям роботи понад два десятиліття. Людина великого життєвого досвіду і знань, вдумливий фахівець своєї справи і аналітик, який дуже багато зробив для оновлення роботи профспілок, він не один тиждень розробляв тему конференції, постійно пропонував нові ідеї, пропозиції зі зміцнення профспілкового руху та підвищення його значущості. Попрацював Євгеній Дмитрович й над тим, щоб, крім профспілкових активістів, відбулося й наукове підкріплення – в особах двох відомих вчених – професорів ДНУ економіста А.К.Василевського та медійника В.Д.Демченка. І захід, на загальну думку, вдався. Вироблені його учасниками рекомендації чимало років слугували дороговказом для профорганізацій та профактиву.

        Активну участь у його підготовці брав й головний гуманітарій облпрофоб’єднання В.П.Обуховський. Багато років Вадим Павлович опікувався питаннями діяльності профспілкових закладів культури і спорту, заводських народних музеїв, дитячих оздоровниць. Це була світла, творча, інтелігентна і в той же час дуже принципова у відстоюванні своїх погляді та інтересів членів профспілок людина. Дуже близько він приймав до серця розвал соціальної сфери на початку 90-х, часто виступав з цих питань на профспілкових заходах, зустрічах з владою та керівниками підприємств, а також, як член Національної спілки журналістів, в пресі, зокрема, був постійним автором обласної профспілкової газети «Позиция». Був В.П. Обуховський й справжньою душею колективу апарату облпрофоб’єднання. Через кілька років після того, як Вадима Павловича не стало, колеги і друзі видали про нього дуже теплу і щиру книгу спогадів «Світло його зірки».

        На вже згадуваному фотознімку поруч з В.П.Обуховським стоять дві жінки. Зліва – Валентина Олексіївна Іхненко, багаторічний заступник голови облради профспілки хіміків. В Будинок профспілок вона прийшла після 20-річної роботи на «Дніпрошині», де пройшла шлях від контролера ВТК, майстра, начальника зміни та дільниці до керівника великої цехової профорганізації, заступника голови профкому підприємства. Це теж була людина великої душі, завжди люб’язна, усміхнена, оптиміст по натурі. Користувалась великою повагою не тільки серед колег, але й керівників підприємств.

        Теж з виробництва, з простого робітника, а потім майстра і начальника дільниці доросла до голови профспілкового комітету лакофарбового заводу і Любов Федорівна Хурс (на фото – в центрі). Майже 20 років обиралась вона заводчанами на цю посаду і чимало зробила для зміцнення профорганізації та вирішення соціально-побутових питань трудящих. На ДЛФЗ завдяки профспілці та її голові були одні з кращих колективних договорів та соціальна сфера в галузі.

           Чимало зробив для людей та профорганізацій й заступник голови Криворізького міськкому профспілки металургів і гірників Віктор Миколайович Кліопа (на знімку – крайній справа).

         Хоч всі згадані профспілковці й не виступали на конференції, але вони дуже жваво обговорювали підняті на ній проблеми в кулуарах заходу, де їх і піймав об’єктив фотоапарата.

… Минуло чверть віку. Немає вже нікого з цих людей, наших колег і товаришів. Але їхні зірки, вічно живих в нашій пам’яті, продовжують сяяти і бути прикладом для прийдешніх поколінь.

 Пресцентр Дніпропетровського облпрофоб’єднання