Ще донедавна працівники розумової праці — менеджери середньої ланки, аналітики, програмісти, фахівці з комунікацій — вважалися відносно захищеною частиною ринку праці. Диплом, професійна мова, робота «з ноутбуком» і стабільна зарплата створювали відчуття приналежності до своєрідного нового середнього класу, який нібито вийшов за межі традиційної трудової нестабільності.
19 лютого відбулося розширене засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Засідання розпочалося з урочистого та водночас скорботного моменту — присутні вшанували Хвилиною мовчання пам’ять полеглих Захисників та Захисниць України, які віддали життя за нашу свободу та незалежність.
У важкі післявоєнні роки профспілки Дніпропетровщини відігравали значну роль. Разом з народом вони піднімали країну з руїн.
Восени 1948 р. з метою поліпшення координації профспілкової роботи владою було ухвалено рішення про відновлення діяльності республіканських та обласних рад профспілок, які так необгрунтовано були ліквідовані у пік репресій страшного 1937 р.
13 лютого на шахті «Дніпровська» відбулась звітно-виборча конференція первинної профспілкової організації. Профком відзвітував про роботу за минуле п’ятиріччя.
В роботі конференції взяли участь голова Дніпропетровської територіальної організації Профспілки вугільників Сергій Юнак, директор шахтоуправління «Дніпровське» Руслан Хавренков, а також технічний інспектор праці теркому Василь Яворський і голови профспілкових організацій шахт та філій ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
16 лютого 2026 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15033, який передбачає додаткове фінансування з державного бюджету для підвищення заробітної плати педагогічним працівникам, що отримують оплату праці з місцевих бюджетів. Йдеться про працівників закладів дошкільної, позашкільної, мистецької освіти, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти — тих, хто сьогодні забезпечує доступність освіти в громадах та щоденно працює з дітьми і молоддю.
На початку минулого сторіччя головним видом транспорту був гужовий. Майже всі вантажі перевозились на возах (автомобілі тільки почали з’являтися). Артілі ломових візників-вантажників обслуговували промислові, торгівельні, сільськогосподарські підприємства, пересуваючись найчастіше партіями по 10-15 возів і використовуючи коней-важковаговиків. Праця була фізично важкою, робочий день розтягувався на багато годин і майже без вихідних. Чималою була й армія тодішніх «таксистів» - пасажирських візників, які надавали послуги містянам.
Світова економіка входить у фазу глибокої трансформації. Після десятиліть фінансової глобалізації дедалі більше держав повертаються до активної ролі у формуванні економічної структури. Питання більше не звучить як технічна дискусія про регуляторні процедури. Йдеться про стратегічний вибір: продовження логіки дерегульованого ринку чи перехід до активної промислової політики.
У межах концепції казино-капіталізму це — вибір між економікою короткої фінансової гри та економікою довгострокового розвитку.
Казино-капіталізм: коли фінанси домінують над виробництвом
Казино-капіталізм — це модель, у якій фінансові ринки та короткострокова прибутковість визначають логіку функціонування економіки.
